Пасажир і зіркова хвороба

У більшості компаній трапляються два типи гравців, з якими важко грати. Перші не залучені в партію й пливуть за течією. Другі залучені надто сильно й вважають, що за столом їм дозволено все. Знати ці типи корисно з трьох причин: щоб не стати одним із них, щоб вчасно визначити їхній колір і щоб вибудувати підхід, який перетворює слабку ланку на сильну.

Пасажир

Пасажиром зазвичай називають мирного жителя, який погано розбирається в ситуації за столом. До того ж у більшості партій. Все було б нічого, але рівень таких гравців або не зростає, або зростає черепашачими кроками.

Слово «пасажир» нерідко роздається наліво й направо як виплеск емоцій після програної партії. Якщо в хвилину розчарування так назвали вас, не ображайтеся. Деякі люди можуть звільнитися від стресу лише через викид накопиченого негативу, і це нормально: зрозуміти й пробачити. Але в справжнього пасажира в реальних партіях є цілком певні ознаки.

Той, що витає в хмарах

Рішення засновані на вигаданому світі чи незначущих деталях. Такий гравець може весь круг вважати, що №1 мирний не через його промови, позицію, голосування й ходи, а тому, що в того були заспані очі чи усмішка «як у червоного, безтурботного гравця». Інший варіант: наголос на тому, що гравець «не потопив» його, коли міг би вивести на голосуванні.

Багато пасажирів не вміють розглядати ситуацію крізь призму трьох чорних. У кожен момент у них у голові одна чи дві мафії, і вони не бачать картину комплексно. Отже, не можуть застрахуватися від випадкової помилки. Грубо кажучи, герой робить висновки за одним малозначущим критерієм, ігноруючи важливі.

Той, що прийшов посидіти за компанію

Небажання розбиратися та давати адекватний зворотний зв’язок щодо гри. Через це за такими гравцями складно зрозуміти, витягли вони чорну чи червону карту: від них надходить надто мало інформації, на основі якої можна визначити роль.

Апатичний

В’ялість і небажання робити гру. Зробити гру означає наповнити її змістом. Кожен більш-менш сильний гравець своєю присутністю змінює перебіг партії та атмосферу. Пасажири ж практично завжди на одне обличчя: там засміялися під час чужої хвилини, там занудьгували й втратили концентрацію. В іншому місці довірилися гравцеві без підстав, у третьому не розібралися. І вітаємо, чергова перемога мафії.

Чорних гравців пасажирами майже не називають. Мафії можна хоч у стелю плювати, головне, щоб команда перемогла. Плюс чорних менше, і дорікати одне одному за погану гру нікому.

Що робити з пасажиром

Якщо у вас чорна карта

Або ви граєте проти такого гравця, виводячи його з-за столу, або, навпаки, всіма силами купуєте його вирішальний голос. Третього не дано. Іноді на ранніх колах купівля пасажирської руки рівнозначна відходу іншого мирного, і для мафії це позиція «виграв у будь-якому разі».

Після партії м’яко й доброзичливо розкажіть, як можна було зіграти краще. Ні в якому разі не можна псувати з таким гравцем стосунки: він може закритися і перестати сприймати аргументи та позицію в подальших іграх.

Якщо у вас червона карта

Головне завдання: зрозуміти колір цього гравця й вести його за собою. У разі поразки намагайтеся зберегти добрі стосунки, вони дуже допоможуть у довгостроковій перспективі. Гравець, схильний до вас, стане вашою надійною рукою на голосуванні.

Чим менше за вашим столом слабких гравців, тим більше драйву в партіях. Тому сійте зерно знань і розуміння гри в порожні пасажирські голови.

Зіркова хвороба

Антипод пасажира це зірка. Зазвичай досить вмілий (за власною оцінкою) гравець, який уже чогось досяг і став авторитетом для місцевих столів. Проти нього мало хто грає, і від нудьги чи бажання покрасуватися, ускладнити партію він починає створювати оточенню незручності.

Як? Зазвичай він балансує червону лінію неадекватними промовами та чорними діями, промацуючи межі дозволеного. Автор наводить розмову зі знайомим гравцем: «Усе те, що я їм кажу, вони ковтають. Проти мене не грають. А чи пройде від мене злам на нульове коло? А якщо призначу відстріл на справжнього шерифа? Чи зможу всидіти? Це буде цікаво!» (Тут балансування ліній це дії, мета яких не дати оточенню з високою ймовірністю визначити ваш чорний колір.)

Якщо стіл і далі з благоговінням ставиться до ходів такої «наднової», відсоток перемог мафії зростає. Гравець хоче вирости, але стіл просто не дозволяє цього, бо потурає його неадекватним діям.

Що робити

Потрібно грати проти зірки: за можливості збирати голоси до критичного кола, особливо при дев’яти гравцях. Думати завжди своєю головою, не спираючись на авторитет. Найімовірніше, перші рази підняти такого гравця не вдасться, але за рахунок спроб ваш рівень зросте. Пам’ятайте: якщо в зірок немає конкуренції, вони не гратимуть на повну силу. Саме ваше потурання створює коронованих осіб.

Якщо ви Дон, а зірка з парою рук мирних грає проти вас, перемога вирішується тим, чи зумієте ви вивести їх по черзі на різних колах, не даючи об’єднатися. Докладні схеми розбираються в уроках другого і третього рівнів.

Чотири робочі правила

1. Просто візьміть і перестаньте пасажирити самі. Потім нейтралізуйте цю недугу в оточення.
2. На звичайних, не турнірних іграх карайте слабких гравців за їхні помилки, але без кпин.
3. Грайте проти пасажирів і зірок. Думайте завжди своєю головою і нею ж ухвалюйте рішення.
4. Шукайте трійки чорних, сприймаючи ситуацію за столом комплексно.

Приклад

Гравець №4 весь круг повторює: «Мені №9 здається червоним, у нього добрі очі». На запитання «а що він зробив» відповідає: «Не знаю, просто так». Це пасажир, що витає в хмарах. Червоний №2 замість «ти пасажир» питає: «Як він голосував на нульовому? І скільки в нього чорних у можливій трійці?» Запитання повертають гравця до фактів. Після партії №2 коротко розбирає помилку, і наступного разу №4 наводить уже один довід із голосування.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть вагомі чинники для ухвалення рішення, окрім промови, позиції, голосувань і ходів.
2. Ви Дон, а зірка з парою рук мирних грає проти вас. Що робимо для перемоги?
3. Які способи купівлі пасажира ви знаєте, окрім доброзичливого ставлення та порятунку його від виведення на голосуванні?
4. Як ви зрозумієте, що пасажирить сам гравець, а не його колір такий?

Тренування

На наступних трьох партіях позначте для себе одного гравця, якого ви б назвали пасажиром, і один раз за партію спробуйте залучити його запитанням за фактами. Запишіть результат: чи став він відповідати предметно.

Типові помилки

• Обзивати пасажиром одразу після поразки.
• Вважати, що «пасажир» означає «червоний». Він може бути ким завгодно, і за цим словом колір не визначити.
• Перестати грати проти зірки з поваги до її минулих перемог.
• Забувати, що ви самі в якійсь партії були пасажиром.

Джерело ідеї. Глава «Пасажирство та зіркова хвороба» книги Дмитра Новіка «Мафія в стилі Дзен» (2020). Приклад, запитання й тренування складено для Академії; опис типів гравців належить автору й відображає його спостереження.