Тринадцять правил, що рятують партії

У досвідчених гравців є набір дій, які виконуються майже без роздумів. Це не закони гри, а звички, що виросли з того, що раз у раз відбувається за столом. Новачок, який знає ці звички, уникає найприкріших поразок: тих, де програш приходить не від сильного суперника, а через власний недогляд. Нижче тринадцять правил. До кожного подано причину, бо правило без причини забувається на другому колі, а правило з причиною можна застосувати і в ситуації, якої в списку немає.

Перед читанням пригадайте, як улаштована перемога. Чорній команді для перемоги потрібно вивести двох червоних гравців (при цьому чорних має лишитися не менше, ніж червоних). Червоним потрібно вивести всіх трьох чорних. Ця асиметрія пояснює більшість правил: червоні платять за помилку дорожче, і тому їхні правила суворіші.

Для червоних (мирних жителів)

Правило 1. Завжди виставляйте підозрюваного

У перші секунди своєї промови назвіть гравця, якого виставляєте на голосування. Не «подивимося», не «поки нікого», а конкретний номер. Причина проста: виставлення це єдина дія, з якої стіл отримує вашу позицію. Якщо ви нікого не виставили, то за вашими словами підозрілих немає, і вашу промову не можна використати ні для рахунку, ні для порівняння з іншими. До того ж відсутність виставлення нічим не відрізняється від промови чорного, який боїться помилитися й тому ховається. Виставляти можна слабко й із застереженнями, але виставляти потрібно.

Правило 2. Не називайтеся шерифом без причини й не голосуйте за тих, хто сказав «посиджу»

Назватися шерифом, не будучи ним, червоному майже ніколи не потрібно. Такий хід ламає рахунок столу, підставляє справжнього шерифа й дає мафії матеріал. Винятки існують (їх розбирають на вищих рівнях Академії), але новачкові краще вважати їх неіснуючими.

Друга половина правила про слова «гравець такий-то посидить» чи «я не голосуюсь». Так каже людина, яку можуть вивести, а виводити її не можна: вона шериф або червона перевірка шерифа. Якщо ви червоний і чуєте цю фразу, не піднімайте руку проти цього гравця. Ви можете помилятися щодо його кольору, але ціна вашої помилки значно вища за ціну того, що ви пропустите можливого чорного: перевірений червоний потім стане опорою всього міста.

Правило 3. На критичному колі голосуйте разом зі своїми

Критичним називають коло, на якому помилка може вирішити партію. Якщо червоні розкидали руки по трьох різних кандидатах, виграє той варіант, який ніхто не обирав, а найчастіше це варіант, вигідний мафії. Таке явище називають розпиленням голосів. Перед критичним голосуванням домовтеся, хто кого піднімає, і ставте руку туди ж. Навіть якщо ви не до кінця згодні, єдина лінія міста сильніша за вашу особисту думку: після поразки сперечатися вже не буде про що, а при перемозі перевіряти, хто мав рацію, не доведеться.

Правило 4. Не заявляйте противагу, будучи мирним

Противага це ситуація, коли за столом двоє гравців називають одне одного мафією. Вважається, що серед них має бути чорний, але насправді так буває далеко не завжди: двоє червоних теж можуть опинитися в конфлікті. Невпевнені гравці іноді кажуть: «Виведіть того, кого я назвав, а слідом за ним піду я». Розрахунок такий: одна мафія точно вийде, отже коло буде некритичним.

Так робити не можна з двох причин. По-перше, ви можете помилятися щодо кольору обраного гравця, і тоді команда програє. По-друге, розмін «один на один» невигідний червоним, бо мафії для перемоги потрібно вивести двох, а червоним трьох. Будь-який рівний розмін наближає мафію до перемоги швидше. Парадокс у тому, що противага вигідна чорним, а виконують її мирні, і причина в нерозумінні. Зазвичай це спроба компенсувати слабкий вплив на стіл: гравець не може переконати, тому пропонує себе в заставу.

Правило 5. Не прикривайте шерифа на критичному колі, якщо він у місті не єдиний

Коли за столом двоє людей називають себе шерифами, один із них справжній, другий чорний. Якщо ви закриваєте одного з них своєю рукою й оголошуєте його «справжнім», ви ламаєте рахунок і логіку гри. Цілком можливо, що той, кого ви захищаєте, якраз чорний: вам розкрився саме він. Тому якщо ви взяли на себе роль захисника, а в місті є другий претендент, від цієї ролі потрібно відмовитися, поки не пізно. Голосуйте за ходами, промовами й позиціями, а не за обіцянкою «я знаю, хто шериф».

Для чорних (мафії)

Правило 6. Не знаєте, кого вбивати цієї ночі, не сидіть мовчки

Буває, що гравець забув чи не розчув домовленість: кого вбиває мафія цієї ночі. Тихо сидіти й нічого не робити не можна, бо промах помилково це подарунок місту. Зверніть на себе увагу дона й запитайте його поглядом, кого він вважає мирним чи мафією. Перший номер, який він покаже червоним (або просто покаже), і є ваша ціль. Якщо ви побачили динамічну домовленість, легким кивком заспокойте лідера команди, щоб він розумів: уночі справді будуть постріли.

Якщо ви дон і не впевнені, чи вас правильно зрозуміли, проконтролюйте поглядом, чи знають ваші підопічні кандидатуру на ніч. Достатньо не побачити нерозуміння в очах: цього досить, щоб не пропустити удар.

Правило 7. Якщо на голосуванні чорний і мирний, голосуйте проти червоного

Припустімо, на голосуванні стоять гравці №5 і №6. Шостий це ваш лжешериф, а п’ятий справжній. Ваш чорний купив голос мирного жителя й «намалював» команду мафії, в якій присутні ви. Хочеться заперечити: він же грає проти мене, значить, треба голосувати проти свого. Ні. Ви доставляєте четвертий голос проти п’ятого й виграєте «три в три» з перемогою. Виведення свого чорного замість миттєвої перемоги вважається однією з найгрубіших помилок у грі.

Правило діє не лише при семи за столом, а на будь-якому критичному голосуванні, де ваш вибір закриває партію перемогою. Коли перемога на столі, особисті образи, краса гри й бажання «зіграти чистіше» не враховуються.

Для шерифа

Правило 8. Не називайте жорстко мафією неперевіреного, який іде на дев’яти

Коло при дев’яти гравцях називають некритичним: помилка на ньому не програє партію одразу. Якщо ви шериф і жорстко назвали мафією неперевіреного гравця, якого заголосували на дев’яти, ви взяли на себе ризик, який вам не потрібен. Ваш опонент (другий претендент на роль шерифа) розраховуватиме, що гра для вас закінчиться «некритичним колом», а ще й вкаже на необґрунтоване знання кольорів, властиве мафії: звідки ви знаєте те, що вам невідоме? Якщо ж ви помилилися щодо раніше заголосованого, можна програти всю партію. Говоріть обережніше: «за моєю інформацією такий-то не перевірявся, на мій погляд, він виглядає так-то».

Правило 9. Якщо вас хочуть вивести на голосуванні, голосно скажіть, що проти вас руки ставити не можна

Будь-який розумний чорний не втратить можливості проголосувати проти справжнього шерифа, щоб той пішов удень без подальших перевірок. Тому перед голосуванням ви маєте вигукнути черговий вислів: «Гравець такий-то не голосується» або «посидить». Завдяки цьому ви не залишите гру на некритичному колі й зробите ще одну перевірку. Пауза в одну секунду, але вона рятує цілу лінію гри.

Правило 10. Захистіть свою червону перевірку, якщо вона мовчить

Якщо ваша червона перевірка опинилася під загрозою виведення й мовчить, дайте місту сигнал жестом чи вигуком: за цього гравця голосувати не можна. Ви лідер мирного міста, і ваш обов’язок зберігати життя своєї команди, особливо власних перевірок. Відомих червоних за партію буде небагато, і після вашої смерті саме вони стануть опорою команди: ключовою ланкою, що об’єднує місто.

Правило 11. На критичному колі повідомте місту про свою роль і перевірки в трьох випадках

Перший випадок: у місті є ваш опонент із протилежної команди. Другий: на минулому голосуванні не було виведено відомого чорного гравця. Третій: ви вже повідомляли про свою роль раніше (тоді поясніть логіку перевірок: чому і навіщо ви «йшли» саме до цих гравців).

На некритичному колі розкриватися не рекомендується. У разі небезпеки краще заявити, що ви «не голосуєтеся» чи «посидите». І ще одна деталь: перевіряти того, хто назвав вашу роль, заборонено, бо це точно відома мафія. Ви не отримаєте нової інформації, а вночі втратите перевірку.

Для всіх

Правило 12. Не здавайтеся, поки є хоча б 0,01 відсотка шансу

Мафія перевіряє вас на міцність. Боротися потрібно до кінця, і неважливо, червоний ви чи чорний. Образа, слабкість і злість не привід псувати гру всім. Істерика не ознака унікальності й неординарності, а лише видає незрілого гравця, який не вміє програвати. Поки партія не закінчена, у суперника лишається можливість помилитися, а у вас можливість цим скористатися; здавшись, ви цієї можливості позбавляєтеся.

Правило 13. Не грайте брудно

Брудною називається гра, при якій ви дізнаєтеся кольори гравців неспортивним способом або доносите свій колір ганебним чином. Докладніше цю тему розбирає урок «Культура гри та брудна гра: де межа». А ось основний перелік заборонених дій потрібно знати вже зараз:

Використовувати й давати «нічну» інформацію: розмови, танці, шепіт, підслуховування, підглядання. Будувати аргументи на неігрових моментах.
Ображати інших за те, що проголосували за вас. Сюди належить жест «палець біля скроні» та будь-який негативний посил (словом чи без слів) щодо розумових здібностей гравців. У турнірній грі за це видаляють із партії, і по справедливості перемогу присуджують протилежній команді.
Не стріляти вночі в перші кола по друзях, жінках і дітях і не будувати на цьому аргументацію. Усередині гри немає особистостей, є лише ролі.
Отримувати інформацію від глядачів або виявляти емоції, будучи спостерігачем: це може вплинути на підсумок партії.
Апелювати до відповідальності, почуття провини й соціального іміджу.

Як працювати з правилами

Правила потрібні, щоб прибрати частину рішень із голови: у вас звільняється увага для змісту промов. Але правило не замінює мислення. Якщо стіл грає за іншим регламентом, частину пунктів треба скоригувати. Наприклад, там, де дозволено підйом двох на чотирьох, правило про перемогу чорних на критичному колі виглядає інакше.

Є й дві поради щодо застосування:

Граючи чорним, карайте мирних за грубі помилки, зазначені в правилах. Але робіть це через гру, а не через кпини.
Якщо ви опинилися в одній команді з новачком, не засмучуйтеся: усі колись починали. Поясніть помилки після партії, якщо гравець готовий до спілкування.

Приклади

Приклад 1. Новачок №4 на нульовому колі каже: «Мені всі подобаються, нікого не виставляю». Це порушення правила 1. Стіл втрачає інформацію, а сам гравець виглядає як чорний, який боїться визначитися.

Приклад 2. Червоний №7 чує: «Гравець №3 посидить». Попри неприязнь до промови №3, він не ставить руку проти нього. Через коло №3 розкриває червону перевірку: правило 2 спрацювало.

Приклад 3. На шести гравцях голосують №2 і №5. Чорний №8 уже виведений. Чорний №1 вагається: №2 це його партнер, але голосування за №5 дає перемогу. Він голосує за №5. Це правило 7.

Запитання для самоперевірки

Коли червоний може назвати себе шерифом, не будучи ним? (Подумайте до читання просунутих уроків і запишіть свій варіант.)
Чому розмін «один за одного» вигідний мафії, а не місту?
Чим відрізняється розпилення голосів від звичайної незгоди з командою?
Що має зробити шериф, якщо його заголосували на некритичному колі?
Чому образа вважається брудним забарвленням?
Який жест показує дону, що ви зрозуміли його домовленість?

Тренування

Візьміть запис будь-якої партії, своєї чи навчальної, і позначте кожен випадок порушення правила. Випишіть, до чого це призвело. Зазвичай за гру знаходиться три-чотири порушення. Після цього зіграйте партію, в якій ви свідомо застосовуєте лише правила 1, 3 і 12, і порівняйте відчуття.

Типові помилки

Застосовувати правила механічно, не перевіряючи регламент столу.
Використовувати правила шерифа, будучи червоним мирним.
Вважати, що «посиджу» це доказ ролі. Це привід не голосувати, а не висновок про колір.
Плутати «критичне коло» з будь-яким голосуванням, де ви хвилюєтеся.
Ламати єдину лінію команди заради власної версії.

Джерело ідеї. Тринадцять базових моментів із глави «Прості поради малодосвідченому гравцю» книги Дмитра Новіка «Мафія в стилі Дзен» (2020). Формулювання, приклади й запитання написано для Академії.