Підйом чотирьох на вісім: двійка чорних

Автор «50 відтінків червоного» відкриває розділ жартом, приписаним Вінстону Черчиллю, що легше керувати нацією, ніж виховувати чотирьох дітей, і додає, що саме тому в мафії популярна традиція піднімати чотирьох при вісьмох. Підйом чотирьох на вісім осіб це вивід максимальної кількості підозрілих кандидатур на одному голосуванні. Автор називає його іноді математичною перемогою й пише, що виправданих ситуацій для нього рівно дві: в цьому уроці розібрано першу (коли в місті точно немає трійки чорних), друга розібрана в уроці «Підйом чотирьох зі знайденими командами».

Навіщо взагалі піднімати кількох

Автор пояснює сенс цілого розділу про попіли так. Ми збільшуємо відсоток перемог червоного міста й караємо мафію за промах. Кілька орієнтирів із книги:

у вгадайці при чотирьох підйом двох гравців підвищує ймовірність перемоги міста до 50 відсотків, у той час як голосування за одну кандидатуру дає «сухий» вінрейт 25 відсотків; якщо підняті двоє з різних команд, це стовідсоткова перемога;
підйом трьох гравців при шести з трьома знайденими червоними дає стовідсоткову перемогу;
підйом чотирьох на колі на вісім осіб при відомих командах теж виграє математично;
загроза зняття безлічі кандидатур при дев’яти провокує мафію на другу лінію гри, а отже, дасть додаткові відомі кольори через розкриття та перевірки;
якщо другої лінії немає, це навіть краще: підйом кількох дає місту право на помилку, тобто можливість заголосувати мирного без програшу. Чорним для перемоги достатньо вивести двох червоних, тому, виводячи за раз кількох осіб, ми надаємо місту неоціненну допомогу. Навіть якщо вивели двох червоних, місто не програло: мирних, як і раніше, більшість, і можна використовувати всі методи пошуку мафії. Крім того, скорочується коло перевірок шерифа і росте ймовірність чорної перевірки.

Автор робить жорсткий висновок: у сучасних реаліях просто соромно не знати ситуацій, де потрібен підйом кількох гравців, а нерозуміння доцільності підйому означає низький рівень гри.

Три правила для всіх підйомів і попілів

Ніколи до критичного кола не виводити з гри шерифа й лжешерифа.
Усі підйоми й попіли пояснювати учасникам голосування. Людина, яка саботує об’єктивно вигідний для міста попіл, або мафія, або погано розуміє гру (автор називає слабке розуміння мирними гри болючою точкою розділу).
Бажано дублювати пояснення жестами, показуючи на пальцях, хто куди голосує.

І фраза автора, що запам’ятовується: активація, агітація й реалізація попілу з виводом безлічі підозрілих кандидатур це червоний хід.

Умова застосування

Прийом застосовується, коли в місті точно немає трійки чорних. Це трапляється, якщо зламали в мафа й убили шерифа (або навпаки), або були промахи: загалом, пішло по одному чорному гравцеві з двох версій. Тоді на восьми гравцях залишається не більше двох мафій. Ми використовуємо той самий принцип голосування, що й за інших попілів: при всьому бажанні мафії вона не зможе зламати в мирного мешканця.

Схема голосування

Приклад автора: вісім гравців (немає №9 і №10). Виводимо №1, №7, №4 і №3.

У №1 голосують №1 і №7.
У №7 голосують №4 і №3.
У №4 голосують №2 і №5.
У №3 голосують №6 і №8.

Що пояснює автор про сенс схеми: у цьому попілі будь-хто, хто не доставив руку (ламає), «летить» усіма руками як мафія.

Правило за замовчуванням

За вивід гравця під перші руки голосує він сам і гравець під другі руки.
За виставленого другим голосують гравці, виставлені під треті та четверті руки.
За вивід гравця під треті руки ставлять двоє мирних мешканців у порядку зростання номерів.
За вивід гравця під четверті (останні) руки ставлять двоє мирних, що залишилися, у порядку зростання.

Того, хто ламає попіл, добивають усі гравці.

Універсальний попіл

Автор радить у всіх діленнях на середньому й пізньому етапі гри використовувати універсальне правило, бо творчість (складання схеми за настроєм під кожну ситуацію) витрачає зайву енергію та час. Універсальне правило відповідає на питання, який саме мирний голосує разом із підозрілою кандидатурою: вибір віддається слоту з найранішим порядковим номером. Автор зауважує, що на вгадайці при чотирьох воно не потрібне, а от при підйомі трьох гравців при шести, чотирьох при восьми й трьох при дев’яти сильно спрощує мислення.

Приклад автора для чотирьох: на столі №1, №2, №3, №4, виставлені №4 і №2. За вивід №4 руки ставлять №1 і №2, за вивід №2 голосують №3 і №4. Інший приклад: на столі №2, №5, №9, №10, виставлені №9 і №10. За вивід №9 ставлять №10 і №2, за вивід №10 гравці №5 і №9.

Чому схема працює (пояснення Академії)

Кожен кандидат отримує рівно дві руки. Автоматично ніхто не йде, і дві мафії не можуть вивести навіть одного мирного без допомоги червоних.
Якщо мафія не доставила руку, її злам видно всьому столу: розподіл рук відомий заздалегідь, і «ламаючого» добивають усі.
Саме місто голосує лише в межах схеми, тому розбіжностей і «творчості» немає.
Виставлення йде за підозрою. Чим краще ви підібрали чотирьох, тим вищий шанс, що хоча б один із них мафія.

Арифметика (розрахунок Академії): на восьми гравцях двоє мафій і шестеро червоних. Якщо з чотирьох виведених обидві мафії, місто виграло. Якщо одна, залишається 3 червоні та 1 мафія, гра триває з гарним рахунком. Якщо серед чотирьох жодної мафії, залишаються 2 червоні та 2 мафії, і місто програє. Тому «математична перемога» тут стосується мінімізації ризику, а не гарантії: підбирайте четвірку за найкращою інформацією.

Практикум автора

Розпиліть стіл на вісім осіб (за столом двійка чорних). Перші чотири варіанти на папері, решта в розумі.

Убитий №3, знятий №7. Виставлені №1, №2, №4, №5.
Убитий №10, знятий №2. Виставлені №9, №3, №1, №7.
Убитий №4, знятий №2. Виставлені №5, №1, №8, №10.
Убитий №5, знятий №6. Виставлені №9, №1, №7, №3.
Убитий №9, знятий №10. Виставлені №8, №7, №6, №5.
Убитий №6, знятий №8. Виставлені №2, №9, №4, №7.
Убитий №10, знятий №3. Виставлені №8, №2, №9, №5.
Убитий №1, знятий №3. Виставлені №5, №6, №7, №10.

У кожній задачі спершу визначте, хто сидить за столом, потім запишіть схему «хто в кого» за правилом за замовчуванням. Перевірте розв’язки одне в одного: у кожного кандидата по дві руки, а мафії не повинно бути можливості зібрати дві руки на мирного.

Ключ

Записано у вигляді «хто голосує: за кого». Перевірено за правилом і збігається з відповідями в додатку до книги.

№1 і №2: за №1; №4 і №5: за №2; №6 і №8: за №4; №9 і №10: за №5.
№9 і №3: за №9; №1 і №7: за №3; №4 і №5: за №1; №6 і №8: за №7.
№5 і №1: за №5; №8 і №10: за №1; №3 і №6: за №8; №7 і №9: за №10.
№9 і №1: за №9; №7 і №3: за №1; №2 і №4: за №7; №8 і №10: за №3.
№8 і №7: за №8; №6 і №5: за №7; №1 і №2: за №6; №3 і №4: за №5.
№2 і №9: за №2; №4 і №7: за №9; №1 і №3: за №4; №5 і №10: за №7.
№8 і №2: за №8; №9 і №5: за №2; №1 і №4: за №9; №6 і №7: за №5.
№5 і №6: за №5; №7 і №10: за №6; №2 і №4: за №7; №8 і №9: за №10.

Для чорного

Чорному у вісімці зрозуміло, що мафій двоє. Його завдання або зламати поділ так, щоб червоні втратили право на помилку, або підлаштувати так, щоб у четвірку потрапили двоє червоних. Правильний розподіл рук і гучне «добиваємо ламаючого» позбавляє його першої можливості. Проти другої працює інформація: кого червоні виставляють і з яких причин. Виставляти в четвірку червоних замість себе можна, якщо це узгоджується з вашою лінією, але кожен злам видасть вас.

Приклад (складено для Академії)

Вісім гравців №1 до №8: пішло по чорному з кожної версії, червоні знають, що мафій двоє. Підозрілі: №1, №7, №4, №3. Червоний №2 гучно оголошує правило й показує пальцями: «Першим виставлено №1, голосують №1 і №7. Другим №7, голосують №4 і №3. Третім №4, голосують №2 і №5. Четвертим №3, голосують №6 і №8». Мафія на №5 не ставить руку: усі добивають №5, і мафію знайдено. Далі місто обирає решту кольорів за звичайними правилами.

Питання для самоперевірки

Чому при восьми потрібно, щоб за двома версіями пішло по чорному?
Чому в кожного кандидата рівно дві руки?
Що відбувається з гравцем, який не доставив руку?
Як пояснити схему столу, щоб її не саботували?

Практика

Розв’яжіть вісім задач практикуму. Потім візьміть запис партії й знайдіть коло на вісім: перевірте, скільки кандидатур виставили і як розподілили руки.

Типові помилки

Застосовувати без умови (коли трійка чорних можлива).
Змінювати схему за настроєм.
Не пояснювати столу й не показувати пальцями.
Не добивати того, хто зламав.
Виводити шерифа або лжешерифа до критики.

Джерело ідеї. Розділи «Математична перемога» (вступ до розділу «Ходи») та «Підйом чотирьох на вісім осіб. Двійка чорних у грі» з книги Дмитра Новіка «50 відтінків червоного» (2021). Розрахунок ризику, приклад і пояснення складено для Академії; умови задач практикуму належать автору.